|
 За колективним оргазмом на Майдані Насолодження спостерігає вся планета
Повний виклад »
Загострення ситуації в Україні та світі викликає передчуття близької розв’язки. Відомо, що час остаточного дозрівання “плодів” і рішучого розділення Божого та диявольського, “пшениці” та “куколю” Ісус Христос називав ЖНИВАМИ. Коли ж вони розпочнуться — Жнива Господні? Три незалежні підходи вказують на ту ж саму точку відліку — 2004-й рік.
Повний виклад »
Побачив світ 11-й випуск нашого журналу. Тепер він називається “Журнал нової еліти ПЕРЕХІД-IV”, а його засновником є Міжнародний фонд імені Кирила Стеценка. Цей спецвипуск під назвою “Вишня Борія: Земля Вепра” започатковує другу фазу проекту Золота Стежка. Віднині регулярність виходу журналу залежатиме від його підтримки прихильниками і читачами. Це й буде головним критерієм потрібності та ефективності нашої праці. Саме час згадати давні українські принципи: “Опора на власні сили” і “Все залежить від нас”.
Повний виклад »
Схоже, що Україна увійшла в смугу цілковитої темряви. Така ситуація закономірно виникає напередодні стрибкоподібного переходу системи до якісно нового стану розвитку. Як показав Рене Генон, “перехід від одного циклу до іншого може відбуватися лише у повній темноті”. В езотеричній традиції цей короткотривалий період переходу представлявся символізмом вмирання пшеничного зерна напередодні його проростання і позначався чорним. Християнські містики називали цей закономірний етап терміном “чорна ніч душі”.
Повний виклад »
Із давніх-давен на землі нашій живуть дві породи людей.
Повний виклад »
БОЖЕСТВЕННА ПІСНЯ
Повний виклад »
 |
АРІЙСЬКА МЕТАЦИВІЛІЗАЦІЯ
|
|
Головний редактор журналу “Перехід-IV”
Свобода там, де є вибір. Хто не може наважитись на самостійний вибір — ризикує стати рабом, бо вибір за нього зроблять інші. Лише один раз поступившись правом вибирати, надзвичайно важко його собі повернути, щоб знову стати вільним.
Десять років Україна перебуває в болоті невизначеності, десять років відбувається імітація розвитку, прогресу, реформ. За інерцією нам пропонують вибір між Сходом і Заходом, не усвідомлюючи, що це шлях назад, в минуле, тобто в нікуди. І зовнішньо блискучий західний лібералізм, і пихатий азіатський деспотизм — це вже цивілізаційна мертвечина, “поваплений труп”. Вибір між ними, який все настирніше нав’язується Україні, — це вибір між Содомом і Гоморою...
|
СТРАТЕГІЯ УКРАЇНИ
|
|
Головний редактор журналу “Перехід-IV”
Сакраментальне питання "Скажіть, яку державу будувати, і я буду будувати" досі лишилось без відповіді. Доводиться визнати, що теперішні спроби реформування України відбуваються майже в цілковитій темряві. Такий стан триватиме доти, доки не збагнемо, що ефективний розвиток системи "Україна" неможливий без врахування процесів у надсистемі. А ситуація в надсистемі, тобто у світі, далеко не ординарна. Більшість серйозних дослідників вважає, що людство переживає чергову кризу і вже протягом одного покоління стане зрозуміло, чим вона закінчиться - знищенням цивілізації чи її трансформацією у нову якість.
|
|
Шановний відвідувачу !
Напевне ж, тобі цікаво було б знати, чому ми обрали для нашого видання таку емблему і що вона означає. Усе доволі просто. Часопис присвячено проблемам переходу нинішнього людства до якісно нової епохи. Звісна річ, специфіка цієї проблематики потребує відповідного символічного знака, який би розкривав ідею загальносистемних закономірностей розвитку світоустрою. Тут не треба нічого вигадувати — про таку символіку вже подбали наші далекі предки.
|
Землі теперішньої України входили колись до особливої Циркумпонтійської (Причорноморської) зони, де сформувалися індоєвропейці (індоєвропейська раса) — спільнота, наділена найпотужнішими цивілізацієтворчими якостями. Саме в цьому «пупі Землі» складалися перші індоєвропейські держави, саме звідсіля пішли відтворюючий спосіб господарства, найдосконаліша на сьогодні організація суспільного життя, а також основа світогляду сучасності. Первісні індоєвропейські мудреці — брахмани — витворили досконалу філософсько-релігійну систему, яка пояснює логіку розвитку людства, планети Земля і всього Космосу.
Наскільки глибокою та всеосяжною була ця дивовижна філософія, свідчить бодай уже те, що її космічну символіку використовували — на свій конкретно-історичний розсуд — мало не всі наступні формації. Хрест, зірка, сварга (свастика), тризуб, коло — усі ці загальновідомі нині символи виникли в стародавньому індоєвропейському «пупі Землі». В них закодовано принципи будови та руху Всесвіту («Небесного колеса»), зокрема циклічність його «стрибкоподібного» якісного оновлення та нескінченність універсального колобігу всього сущого у природі.
На нашу думку, планета Земля разом з усім її людством виходить зараз на черговий цикл еволюційної спіралі. «Небесне колесо» завершило повний оберт і повернуло землян до першовитоків мудрості предків, яка повинна допомогти зрозуміти день сьогоднішній... Згідно із законами циклізму, «пуп» має знову дати початок якісно новій расі і новій цивілізації — із наступним поширенням її по всій планеті. Для ідейної символізації цього процесу найліпше б годилася сварга, однак її так спаскудили гітлерівці, що читачі б нас просто «не зрозуміли»... Отож ми зупинилися на чарівній хрестовій композиції з чотирма цапами в колі. Окрім усього іншого, вона звабила нас тим, що в ній у шедевровій художній формі відбиті обидва сутнісні начала індоєвропейського світу — вселюдський філософський світогляд і творча, репродуктивна праця (за сивої давнини символом другого начала слугували зображення свійських тварин).
 Вік використаної нами емблеми дуже поважний — близько 8 тисяч років. Походить вона з Північної Месопотамії і належить до археологічної культури Самара — попередниці неймовірно високої цивілізації сумерів (шумерів). Сумерська культура мала надзвичайно багато спільного з Трипільською культурою — на початку свого розвитку вони були подібні як сестри-близнючки. Завдяки революційним археологічним відкриттям у другій половині XX століття науковим фактом стало те, що трипільці і сумери вийшли з одного кореня (Подунав’я, археологічні культури Старчево-Кереш), синхронно пережили розквіт, занепад і трансформацію в інші культури.
Отже, використана у часописі “Перехід-IV” емблема — це не якийсь суто національний чи то регіональний знак, а своєрідний логотип усієї світової індоєвропейської цивілізацієтворчої потуги. Якраз оце ми і прагнули наголосити, насмілюючись винести цю пречудову картинку на обкладинку нашого часопису.
|
